П’ятничний ранок. Ми з друзями катаємося на моєму швидкісному катері. Ми ковзаємо по воді, гладкій як лід, через водні шляхи, які звиваються навколо майже 200 островів.
В одну хвилину на горизонті видно міський пейзаж, в наступну ми оточені мангровими заростями. Стрес робочого тижня вивітрюється, і ми возз’єднуємося з природою.
До того, як світ завмер, це був типовий початок вихідних у моєму рідному місті Абу-Дабі, коли я не був у відрядженнях, висвітлюючи події на Близькому Сході та в Європі.
Глобальна пандемія зруйнувала наше відчуття нормальності і призупинила багато занять і розваг, але вона також змусила нас переосмислити наші відносини з безпосереднім оточенням.
Для мене це дало більш глибоку оцінку всього, що мені подобається в Абу-Дабі. Це місце, яке продовжує дивувати новими пригодами і враженнями. Це також місце природної краси з ландшафтом, який надає як захоплюючі фізичні випробування, так і чуттєві дива.
По мірі того, як ми повільно виходимо з локдаунів і обмежень на поїздки, я вже прагну знову зануритися в принади Абу-Дабі – захоплюючу зелень, безкраї пустельні піски, зубчасті гори, дзеркальні моря та його пантеон культурних скарбів.
І поки ми чекаємо, мій розум продовжує досліджувати мої улюблені місця – локації та заклади, які не тільки роблять Абу-Дабі вічно привабливим для нас, жителів, але якими ми також з нетерпінням чекаємо поділитися з майбутніми відвідувачами емірату.
Острівне життя
Якщо ви мимохідь знайомі з містом Абу-Дабі, легко забути, що воно побудоване на острові. Ви впізнаєте головний острів з його високими хмарочосами, гламурними готелями та всесвітньо відомою Великою мечеттю шейха Зайда. Але також багато веселощів і пригод можна знайти на численних невеликих островах навколо.
Нашим звичайним пунктом призначення під час цих п’ятничних прогулянок на швидкісному катері є острів Зая Нурай. Приватний курорт – наш тропічний оазис далеко від міської метушні. Це як Мальдіви Аравії. Акуратні вілли розташовані вздовж вигнутих ліній крихітного острова. Ідеальні для Instagram пляжі з пудровим піском розчиняються в нескінченних бірюзових морях. Заходи сонця приносять безперешкодні види на вогняно-рожеве та пурпурове небо.
Острів – ідеальне місце для лінивого дня відпочинку на березі, розслаблення біля басейну та насолоди чудовими арабськими морепродуктами мезе, приготованими шеф-кухарем Марком та його командою. Фаттех з креветками та смажений хамур – це смаки, які я не можу дочекатися, щоб знову спробувати.
Підкорюючи нові висоти
В інші рази ми прямуємо на острів Яс. Мабуть, найвідоміший з островів Абу-Дабі, він є домом для більш енергійних атракціонів, таких як траса Yas Marina Circuit, що приймає Формулу-1, бризки веселощів в аквапарку Yas Waterworld і нещодавно відкритий критий тематичний парк Warner Bros Abu Dhabi.
Все це пропонує відмінні дні для відпочинку, але на Ясі є нова пригода, яка кличе мене прямо зараз – Clymb. На противагу багатьом можливостям для релаксації, Абу-Дабі також стає місцем, де все більше можливо займатися фізичними вправами та адреналіновими видами спорту. Безумовно, я ніколи не був у такій хорошій формі, як з тих пір, як переїхав сюди.
Clymb – це новий критий скеледром, в якому знаходиться найвища у світі крита стіна для скелелазіння і, якщо цього недостатньо екстремально, найвища у світі камера для скайдайвінгу.
Я ще не набрався достатньо сміливості, щоб впоратися з Summyt – ця кутаста громадина висотою 43 метри лише трохи нижче Статуї Свободи – але, на щастя, є ще чотири менш лякаючі стіни, на яких я зміг попрактикуватися.
Деякі люди ставляться до Summyt просто як до тренування. Завзятий скелелаз Мохаммед Аль Заабі, який керує компанією-забудовником острова Яс Miral, коли не підкорює висоти, каже, що Clymb був натхненний “горами ОАЕ”. Щоб дослідити ці реальні джерела натхнення, потрібно залишити Яс та інші острови позаду і вирушити вглиб країни.
Джебель-Хафіт: вершина Абу-Дабі
Іноді подорож і є пунктом призначення. Це стосується Джебель-Хафіта, найвищої вершини Абу-Дабі. Щоб дістатися туди, потрібно проїхати гірською дорогою Джебель-Хафіт, однією з моїх улюблених поїздок в еміраті. Вона веде вас на вершину гори, на висоту 1220 метрів над рівнем моря, через зигзаг крутих поворотів.
По дорозі є оглядові майданчики, де в ясні дні можна зупинитися і побачити унікальний арабський ландшафт, що розстилається під вами – аж до моря і горизонту. На заході сонця тіні розтягуються на багато кілометрів перед сонцем, що тане, а потім вогні міст і садиб внизу починають мерехтіти на охолоджених рівнинах.
Для по-справжньому підготовлених людей гладка дорога Джебель-Хафіта надає чудовий маршрут для велосипедистів. Її складний 7%-ний середній градієнт – магніт для райдерів, які люблять виклик. Виснажлива битва в гору випробовує витривалість і стійкість і швидко стала улюбленою особливістю шестиетапного туру ОАЕ, частини глобального циклу елітних шосейних гонок.
Під горою випалена місцевість її передгір’їв приховує історичні скарби. Нещодавно відкритий пустельний парк Джебель-Хафіт – один з перших об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в ОАЕ з залишками неолітичного періоду і гробницями бронзового віку віком 5000 років. Це чудове місце, щоб провести ніч у гламурному кемпінгу в наметі в бедуїнському стилі і спостерігати за зірками в пустельній ночі.
Минуле, теперішнє і майбутнє
Всього в декількох хвилинах їзди знаходиться ще один об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і одне з моїх улюблених місць у всій країні. Настільки, що я знімав частини мого останнього промо тут.
Оазис Аль-Айн – це пишний ліс високих пальм, який простягається в саме серце історичного другого міста Абу-Дабі, зелений паросток від сучасного світу.
Батько-засновник ОАЕ, шейх Зайд бін Султан Аль Нахайян, одного разу сказав: “Той, хто не знає свого минулого, не може найкращим чином використовувати своє теперішнє і майбутнє, тому що саме з минулого ми вчимося”.
Для мене ця цитата найкраще підсумовує те, як я бачу оазис Аль-Айн. Прогулюючись серед високих пальм, ви миттєво переноситесь у минуле. Його унікальна іригаційна система фаладж – лабіринт каналів, через які потоки журчащої води можна направляти туди, де вони найбільше потрібні – і акуратно організовані ферми розповідають історію людей, яким вдалося приборкати сувору пустелю завдяки важкій праці та винахідливості.
У його прохолодній тіні ви розумієте, звідки взялося це місце, як воно дійшло до того, де воно знаходиться, і чому воно прагне до успіху в майбутньому. Оазис мало не був втрачений через наступаюче місто кілька років тому, але бажання зберегти спадщину замість цього призвело до того, що він розквітнув у те чарівне місце, яким є сьогодні.
Я люблю історію, і, на щастя, Абу-Дабі багатий нею.
Високо в моєму списку місць, до яких я хочу повернутися, коли це буде можливо, – нещодавно відреставрований Каср Аль-Хосн, древнє укріплення в столиці.
Найстаріша кам’яна будівля міста має фундамент, датований 18 століттям, і колись була домом правлячої сім’ї та місцем розташування уряду.
Блискуче відреставрована структура з осліпляюче білими будівлями тепер розповідає повну історію Абу-Дабі. Вона розкриває, як крихітне рибальське і перлинне поселення перетворилося на глобальний космополітичний центр сили.
Оточений хмарочосами на широкій відкритій площі, він відчувається як справжнє серце цього постійно розвиваючогося місця призначення. І додатковий бонус – поруч є кілька шикарних кафе, щоб насолодитися заслуженою перервою, переважно чашкою кахви – арабської кави, яка є ще одним незабутнім смаком Абу-Дабі.
Універсальне послання
Ще один відносний новачок у місті, який швидко став старим другом, – це Лувр Абу-Дабі.
Важко, якщо не неможливо, насититися цим місцем. Натхненна оазисом Аль-Айн, сама будівля є архітектурним дивом. Ви легко можете загубитися в красі його купола або в захоплюючому способі, яким його експозиції, здається, без зусиль ширяють над водою.
Всередині музею, звичайно, є світові виставки мистецтва, але мене не менше інтригує універсальне послання Лувру Абу-Дабі. Замість того щоб класифікувати мистецтво та історію в акуратні історичні або регіональні блоки, Лувр Абу-Дабі просить нас побачити загальний зв’язок людства і те, як нами рухають одні й ті ж пристрасті та ідеали.
Це потужне нагадування під час глобальної пандемії, яка ще раз довела, наскільки ми всі схожі, незважаючи на всі наші відмінності.
І це для мене суть Абу-Дабі. За всіма дивовижними пам’ятками та унікальними враженнями криється прихильність до толерантності та різноманітності, яка виділяє місто. Це плавильний котел людей і культур, який підштовхує відвідувачів і жителів розширювати свої горизонти і приймати різноманітність, яка приходить з тим, щоб бути по-справжньому глобальним центром.
Рано чи пізно ця пандемія закінчиться, і ми поступово повернемося до дослідження нашого світу. Я сподіваюся, що ці дослідження включать Абу-Дабі, місто, яке я з гордістю називаю домом.