Група мальдівських рибалок шикується на задньому борту човна. Закидаючи у воду свої вудки та безколючі гачки, вони приманюють рибу, кидаючи на поверхню крихітних рибок-приманок. Хитрість у тому, щоб створити ілюзію видобутку для тунця.
Цей метод називається ловом на вудку. Дехто вважає, що він зародився на Мальдівах – архіпелазі в Індійському океані – і передавався з покоління до покоління протягом століть.
Відчувши клювання, рибалки змахують жердиною над головою, і риба падає на палубу за ними. Вони повторюють цю техніку годинами, ловлячи по одній рибі за один раз.
“Рибалка з жердиною і ліскою сильно відрізняється від закидання мереж або лову риби мережами”, – каже Хамід Абдалла, мальдівський рибалка. “Ми ловимо рибу на вудку, тому що хочемо, щоб це тривало якнайдовше”.
“Це те, чим моя сім’я займалася упродовж багатьох поколінь”, – додає він. “Ще з часів моїх предків це було нашим джерелом засобів для існування”.
Збереження тунця
Мальдівці виловлюють майже 100 000 тонн тунця на рік, і ця риба є найбільшим експортом країни. Щоб зберегти це джерело їжі, Мальдіви заохочують населення до використання всіх видів сталого рибальства.
Риболовля за допомогою вудки і волосіні допомагає позбутися прилову – випадкового упіймання небажаних видів риб, що може стати величезною проблемою при інших методах лову. “Коли ви закидаєте мережу, вона без розбору забирає все – незалежно від виду чи розміру”, – каже Абдалла. “Рибалка за допомогою вудки та волосіні ловить рибу по одній”.
Глобальна рибна промисловість життєво важлива для забезпечення продовольчої безпеки, але перелов та надмірний прилов загрожують морському життю та порушують екосистеми. По всьому світу щорічно виловлюється понад 7 мільйонів метричних тонн тунця та тунцеподібних видів. У 2018 році вартість промислу тунця склала не менше 40 мільярдів доларів, проте, за даними WWF, більшість запасів тунця повністю вироблені, а деякі можуть опинитися під загрозою зникнення.
Експерти кажуть, що заохочення лову риби на вудку і волосінь було б краще для навколишнього середовища, але цей метод не набув широкого поширення, оскільки він трудомісткий, що вимагає робочої сили, навичок та часу.
Проте багато мальдівців прагнуть зберегти цю традицію. “Коли ти перебуваєш у морі близько тижня, я не думаю про це, тому що я захоплений цим”, – каже Абдалла. “Моє серце та душа в цьому”.
“Зараз у нас багато молодих людей, які виявляють інтерес до риболовлі”, – додає він. “Мені це подобається, тому що цим займалися мої батьки та предки”.