Символи трансформації Дубая в глобальне місто видно скрізь, куди б ви не подивилися в “Місті Золота” – від хмарочосів до п’ятизіркових готелів і ресторанів із зірками Мішлен.
Можливо, найбільш впізнавані символи Дубая можна знайти плаваючими в його постійно розширюваних розкішних маринах: супер’яхти, іграшки багатих і впливових, що змагаються за перевагу в розмірі та красі.
Кожного року яхтова інфраструктура Дубая розширюється, оскільки місто прагне до статусу “світової столиці”. Міжнародне яхтове шоу Дубая раніше цього року очікувало близько 450 найекстравагантніших супер’яхт з усього світу.
Для відпочиваючих і ділових відвідувачів Дубая вид з берега асоціюється з розкішшю, відпочинком і гламуром. Але для спеціалізованого персоналу, що працює на борту цих розкішних суден, історія зовсім інша.
Ми поговорили з працівниками п’яти ключових ролей, щоб розкрити злети й падіння їхнього досвіду на хвилях.
Капітан
Один капітан, з яким ми поговорили – який попросив не називати його ім’я, щоб захистити свій заробіток – вперше приїхав до Дубая як турист у 2007 році.
Місто здалося йому безпечним місцем для виховання сім’ї, і з тих пір він залишився, командуючи чергою яхт, які зазвичай перевищують 40 метрів у довжину.
Поїздки, як правило, коротші, ніж у Карибському басейні або Середземному морі, каже він, з яхтами, які іноді орендуються на годину, а не на дні.
У ранні дні, згадує шкіпер, існувало вільне регуляторне середовище, в якому “будь-хто, у кого була ліцензія на швидкісний катер, був капітаном яхти”. Але це змінилося в останні роки з дедалі обтяжливішими вимогами до безпеки та кваліфікації.
Низький поріг входу сприяв нижчим зарплатам для капітанів яхт, ніж в інших частинах світу, каже він, хоча вони зросли в міру підвищення стандартів і, як правило, корелюють із розміром судна.
Капітан формально є найважливішою особою, що приймає рішення на судні. Але в Дубаї його досвід часто поступається місцем примхам власника.
“У вас можуть бути власники, які хочуть відвести човен туди, куди йому не дозволено йти”, – каже він, згадуючи 26-річного власника, який сказав йому кинути якір у забороненій зоні. “Ви повинні бути тактовні, але дотримуватись правил”.
У нього також були проблеми, коли його просили виконувати кілька завдань, що виходять за рамки його обов’язків, таких як делікатні ремонтні роботи, які зазвичай виконуються спеціалізованим інженером.
Але робота капітана стала легшою завдяки прогресу в яхтовій індустрії Дубая, за словами капітана Майка Феттона, який перейшов від капітанства до управління власною компанією JLS Yachts.
“Покращення об’єктів та інфраструктури за останні кілька років було феноменальним”, – каже він.
“Чотири роки тому ви б з труднощами знайшли док для суден понад 70 метрів, але тепер нові причали (для супер’яхт) з’являються постійно”.
Шеф-кухар
Девід Б’юкенен служив особистим шеф-кухарем для VIP-персон, включаючи членів королівських родин, протягом кількох років на супер’яхтах у Дубаї, Кувейті та інших місцях регіону.
Його замовлення на Близькому Сході з’явилися після роботи на королівські родини в Європі, що, на його думку, було важливою кваліфікацією для роботи.
“Я вважаю, що як тільки ви опиняєтесь всередині і вам можна довіряти, ви ‘в колі'”, – каже Б’юкенен. “Люди цінують свою конфіденційність і хочуть знати, що їм не потрібно стежити за тим, що вони кажуть”.
У деяких елітних клієнтів є екзотичні смаки, які можна очікувати. Б’юкенен каже, що один багатий пасажир запросив страву з борсука, але він міг запропонувати лише страуса, кенгуру та крокодила.
Він також отримував запити на рідкісні пелюстки квітів і марки мінеральної води, які доводилося доставляти повітрям.
Постачання може бути проблемою. Шеф-кухар згадує, як у нього були запаси, що чекали в одному порту, “а потім бос піднімає якір, і ви прокидаєтесь за багато миль і повинні отримати продукти з іншого місця”.
В інших випадках вимоги власників супер’яхт можуть бути дивовижно скромними.
“Деякі клієнти люблять підігріту лазанью із залишків”, – каже Б’юкенен. “Ви повинні залишити своє его на пасарелі (містку) – те, що ви любите готувати, часто не те, що клієнт любить їсти”.
Один аспект роботи на супер’яхті Дубая, який, як правило, регулярний і надійний, – це вимоги до розміру.
“Один із символів багатства – надання бенкету під час прийому їжі”, – каже Б’юкенен. “Акцент часто робиться більше на об’ємі, ніж на якості”.
Умови роботи можуть бути різними, каже шеф-кухар.
Пакет – включаючи проживання та забезпечення для сімей – зазвичай кращий, ніж на яхтах у Середземному морі. Але зарплати в Дубаї “як правило, нижчі, ніж у середньому по галузі”.
Інженер
Як головний інженер, обов’язки Блейка Холлоуея варіюються від відносно тривіальних – таких як ремонт телевізорів – до потенційно небезпечних для життя ситуацій.
На останньому кінці шкали є “різні типи надзвичайних ситуацій”, – каже він. “У вас може бути пожежа, труба, що протікає, або двигун з тріщиною”.
В одній подорожі гідравліка в машинному відділенні вийшла з ладу, згадує Холлоуей, вивівши з ладу підрулюючі пристрої і залишивши корабель у небезпечному дрейфі. Зрештою, йому вдалося відновити управління через творче рішення – заповнення гідравлічної системи машинним маслом.
Робота Холлоуея залежить від швидкого пошуку інструментів, що може бути проблемою. “Ви повинні знайти конкретні предмети в будь-який момент”, – каже він.
Життя на супер’яхті в Дубаї може бути трохи самотнім, припускає Холлоуей, оскільки екіпажі зазвичай набираються з усього світу, що може призвести до мовних і культурних бар’єрів.
Але це врівноважується календарем подій, який рідко допускає нудьгу.
“Завжди відбувається щось, що може включати яхтинг, будь то гонки чи новорічний феєрверк”, – розмірковує Холлоуей.
Стюардеса
Роль “стюардеси” постійно змінюється, каже Амілін Серрано, яка працює в Дубаї з 2013 року.
“Я відповідаю за інвентаризацію їжі та напоїв, прибирання… квіткові композиції та сервірування столів для прийому їжі”, – каже вона. “Кожен день унікальний, і це найцікавіша частина роботи стюардесою”.
Серрано каже, що життя в морі має романтичну привабливість – жоден захід сонця не схожий на інший – але робота в Дубаї може бути фізично складною.
“Дійсно важко працювати влітку через спеку, вологість і піщані бурі”, – каже вона. “Ми працюємо на відкритому повітрі і сильно страждаємо в цей час”.
Не кожна подорож йде за планом. Серрано каже, що її найбільш пам’ятна поїздка була від Пальм-Джумейра в Дубаї до гонки Формули-1 в Абу-Дабі, яка була повна проблем.
“Це був перший раз, коли капітан вирушив до Абу-Дабі, і була погана погода”, – згадує вона. “Поїздка зайняла 11 годин… GPS був зламаний, і ми заблукали посеред моря”.
Інструктор з водних видів спорту
У гостей багато вільного часу під час круїзу, і “супер’яхти зазвичай мають іграшки вищого класу”, – каже британський інструктор з водних видів спорту Нік Томпсон.
Популярні заняття включають дайвінг, гідроцикли та флайбординг, нинішній фаворит, який включає підйом райдера в небо потужним струменем води.
Поїздки на гідроциклах можуть бути небезпечними, каже Томпсон, який бачив серйозні аварії і намагається відмовити клієнтів від них.
Супер’яхти, як правило, мають буксирувані атракціони, такі як надувні банани. “Ви також можете знайти водні гірки, що спускаються з борту деяких яхт, що досить цікаво бачити”, – каже інструктор.
Томпсону також доводилося втручатися і вирішувати надзвичайні ситуації, такі як “люди, які надто багато випили і впали з човна”.
В інший час спосіб життя спокійний. Літні клієнти, як правило, менш зацікавлені у водних видах спорту і віддають перевагу проводити свої дні, відпочиваючи на палубі – що означає перерву для інструктора.
“Це може бути складно, і це може бути корисно”, – підсумовує Томпсон. “Посеред нізвідки, коли у вашого телефону закінчується сигнал, ви просто дивитеся навколо, і немає жодних турбот”.
