# Кухня Мальти: що скуштувати від пастіцці до кролика > Кухня Мальти на практиці: пастіцці за 50 центів, фтіра з ЮНЕСКО, кролик стуфат на фенкаті, перчені сирки гбейніет і кінні. Ціни 2026 і місця локалів. - URL: https://langandtrip.com.ua/article/kukhnia-malty/ - Мова: uk - Опубліковано: 2026-10-21 - Категорії: Культура, Дозвілля, Ресторани, Екскурсії, Їжа та напої, Мальта --- Знайомство з **кухнею Мальти** найчесніше починати з пастіцці за 50 центів, а не з ресторанного меню. Мальтійська їжа зліплена з сицилійських, арабських і британських впливів: тут національною стравою вважають тушкованого кролика, п'ють гіркуватий помаранчевий лимонад кінні і мажуть хліб томатною пастою так, що це стало гастрономічним символом. Розбираємо, що скуштувати обов'язково, скільки воно коштує і де їдять самі мальтійці. ## Пастіцці: головний стрит-фуд за копійки **Пастіцці** це ромбики листкового тіста з начинкою, які продають у пастіццеріях, крихітних закладах із віконцем на вулицю. Класики дві: рікотта і горохова паста з каррі. Тісто жирне, шарувате, хрустке, і саме тому пастіцці їдять гарячими, поки шари не злиплися. Ціна питання 40-60 центів за штуку, дві-три штуки повноцінний сніданок. Культове місце: Crystal Palace у Рабаті, біля Мдіни, працює майже цілодобово, і черга з місцевих там стоїть навіть о третій ночі. Поруч із пастіцці зазвичай продають і касатат, круглі пиріжки з тіста без шарів, теж із рікоттою чи горохом. Порада проста: не купуйте пастіцці в туристичних кафе Валлетти втридорога, шукайте вивіску pastizzeria в житлових кварталах. ## Фтіра: хліб, який внесли до списку ЮНЕСКО **Фтіра** це плаский дріжджовий хліб із діркою посередині, і з 2020 року мистецтво його випікання внесене до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Замовляючи фтіру як сендвіч, отримуєте розрізаний хліб, натертий стиглими помідорами, з тунцем, каперсами, оливками, цибулею і олією. Це близький родич хобж біж-жейт, «хліба з олією», який мальтійці їдять на пляжі, на роботі і на фестах. На Гозо своя версія: фтіра гозітана, більше схожа на відкриту піцу, з тонко нарізаною картоплею зверху, іноді з анчоусами. Печуть її в дров'яних печах, у Надуре за нею їдуть спеціально. Сендвіч-фтіра коштує 3-5 євро, гозітанська з печі 8-12. ## Кролик стуфат: національна страва з історією протесту Тушкований кролик, **стуфат таль-фенек**, головна страва мальтійської кухні, і за нею стоїть історія: за часів лицарів полювання на кроликів для простих мальтійців обмежувалося, тому кроляче рагу стало тихою формою непокори, а після зняття заборон перетворилося на святкову їжу. Кролика маринують у вині з часником і лавром, потім годинами тушкують у томатному соусі з червоним вином. Перша подача часто спагеті з соусом від рагу, друга саме м'ясо з картоплею і горошком. Їсти стуфат правильно на фенкаті, кролячому бенкеті в сільській таверні, де порції сімейні і руки жирні по лікті. Класичний район для фенкати село Мджарр і околиці Рабата. Порція в таверні коштує орієнтовно 15-20 євро, звірте на місці. Маркер якості: соус густий і темний, м'ясо сходить із кістки. Якщо кролик сухий, а соус водянистий, його готували поспіхом, і це привід більше сюди не повертатися. ## Гбейніет: сирки з Гозо **Гбейніет** це маленькі круглі сири з овечого або козячого молока, фірмовий продукт Гозо. Три стани, три різні продукти. Свіжий, фріск, ніжний і молочний, схожий на щільну панакоту без цукру. Сушений, мокстура, пружний і солонуватий. І головний хіт: та-ль-бжар, сушений сирок, обкачаний у чорному перці, іноді витриманий в оцті чи вині. Перчений гбейніет кладуть на фтіру, кидають у суп, гризуть до вина і пива. Купувати найкраще на ринку у Вікторії на Гозо або у фермерських крамницях, штука коштує 1-2.5 євро. У супермаркетах теж є, але фермерські помітно ароматніші. Веганам і людям із чутливістю до непастеризованого молока варто уточнювати: частина традиційних сирів робиться з сирого. ## Кінні і Чіск: що мальтійці п'ють **Кінні** це газованка з гірких помаранчів чінотто і трав, яку варять на Мальті з 1952 року, і це той рідкісний випадок, коли місцевий лимонад реально цікавіший за колу. Смак дорослий: гіркуватий, трав'яний, не нудотний. Мальтійці п'ють кінні охолодженим, із льодом, і мішають зі спиртним. Бляшанка в супермаркеті коштує близько 1 євро, в барі 2-3. Пиво тут теж своє: лагер Cisk, легкий і питкий, ідеальна пара до фтіри на пляжі. З вина шукайте пляшки з автохтонних сортів джеллевжа (червоний) і гіргентіна (білий): виноградники крихітні, за межі острова таке вино майже не виїжджає, тож куштувати треба на місці. На дижестив мальтійці наливають байтру, лікер з опунції, кактусової груші. ## Що ще варто спробувати - **Альотта**: рибний суп із часником, рисом і лимоном. Багато часнику, і це комплімент. - **Браджолі**: тонкі рулетики з яловичини з начинкою з бекону, яйця і петрушки, тушковані у вині. - **Лампукі**: сезонна риба (вересень-грудень), яку смажать або запікають у пирозі лампукі пай. - **Бігілла**: паста з бобів із часником і чилі, мажеться на галети або хліб. Найдешевша закуска острова. - **Імкарет**: смажені ромбики тіста з фініковою начинкою, продаються з лотків біля міських воріт Валлетти. Гарячий імкарет плюс кава і десерт готовий. - **Каннолі**: сицилійський десерт давно став і мальтійським, трубочки з рікоттою тут усюди. ## Скільки коштує поїсти на Мальті ФорматОрієнтовна цінаКоментарПастіцці0.4-0.6 €Дві-три штуки = сніданокФтіра-сендвіч3-5 €Обід на пляжГбейніет (штука)1-2.5 €Ринок Вікторії, ферми ГозоСтуфат таль-фенек15-20 €Фенката в сільській таверніОбід у тратторії15-25 €Паста + напій у нетуристичному місціКінні / Cisk1-3 €Супермаркет проти баруЦіни орієнтовні на 2026 рік. У Валлетті і Слимі накидайте чверть-третину, звірте меню перед замовленням. ## Де їдять місцеві: три робочі правила Перше: пастіццерія з чергою офісних працівників о восьмій ранку краща за будь-який рейтинг у застосунках. Друге: фенкату шукайте в селах, а не на набережних, кролик у туристичній зоні майже завжди розчарування. Третє: недільний ринок у Марсашлокку годує рибою, але самі рибні таверни працюють і в будні, коли столик біля води можна взяти без бою. Мальтійська кухня проста, ситна і не соромиться свого селянського коріння, і саме в цьому її чарівність: тут ніхто не прикрашає тарілку пінцетом, зате помідори пахнуть помідорами.